Любите відкладати все на завтра… У вас – прокрастинація!

len«Маєте щось зробити сьогодні – перенесіть це на післязавтра і будете мати два дні вихідних» – справді вдалий жарт за філіжанкою кави з друзями, але фатальний спосіб існування. Фахівці називають це явище прокрастинацією. І можна її перемогти.

 

-          Іване, коли надішлеш звіт за минулий рік? – телефонує мені генеральний директор.

-          Дайте мені ще два дні. Мушу його відшліфувати, внести останні правки. – Брешу як пес. Адже не написав ще і слова, все відкладав на останню хвилину, хоча стрес, що мушу це зробити пожирає мене вже тиждень.

Отримую дводенне відтермінування, але найгірше в цьому всьому те, що і так буду зволікати до останнього дня. Тільки тоді змушу себе сісти написати звіт.

 

Знайомо? Невдовзі важливий іспит, а ви все собі повторюєте: «Зроблю це пізніше, спокійно, ще є час». Або постанова, що почнете ходити спортзал. Чи просто помиєте посуд. Поміняєте лампочку. Все чекає, все відкладається на потім?

Якщо відразу згадуєте себе, то маємо для вас дві новини.

Погана полягає у тому, що ваше вічне «відкладання» може бути наслідком чогось значно важливішого ніж лінь. Прокрастинація. Страшно звучить? Так, це одне з найбільш типових психічних зрушень, яке все частіше зустрічається сьогодні. Але не варто перейматись. Той факт, що Ви дочитали журнал до цієї сторінки свідчить про те, що у вас є сила волі, щоб щось з цим зробити. І це, властиво, є ця друга, добра новина.

 

Що таке прокрастинація

 

Кожен з нас час від часу щось відкладає на потім. Проблема з’являється тоді, коли це трапляється часто або дуже часто, коли не вдається так спланувати своє життя, щоб не звалилося на голову все одночасно в останній хвилі,  коли реалізувати мету вам не дають інші малі (кава, сигарета, Інтернет) або більші (зустрічі зі знайомими, ще одна серія серіалу) справи. Про прокрастинацію згадуємо тоді, коли між планованим та фактичним часом виконання завдання є великий проміжок. Іншими словами, цю ситуацію змальовує вдалий вислів «Я дуже зайнятий роботою, яку взагалі не мушу робити для того, щоб робити що-небудь, що повинен робити».

 

Звідки коріння

 

Науковці нас не шокують, адже їх думки, як завжди поділяються. Одні, такі як американець Данієль Густавсон, звинувачують гени. Прокрастинація, на його думку, може бути побічним ефектом надто швидких рішень, які приймали предки. Вони, наприклад, у випадку загрози, повинні були швидко приймати рішення, які не завжди були вдалими. Тепер, коли такої кількості загроз немає, можна і прийняття рішень переносити у часі.

Інші науковці стверджують, що виною всьому можуть бути надто сурові батьки. Якщо ваші були власне такими, то часом єдиною формою спротиву, яку ви собі могли дозволити, було власне зволікання того, що вам казали робити. Ну а тепер ваш спротив зовсім не минув, а лишень зміцнився. На жаль.

Не варто однак взвинувачувати інших. Прокрастинацію мусите просто «взяти в кулак» і перемогти, бо це – ваша слабкість. Тут навіть фармацевтика не допоможе. Тільки важка робота над собою, день за днем, тиждень за тижнем. Щоденна боротьба з проблемою стане гарантією вашої перемоги.

 

 

Прокрастинація як кредитна картка. Це класна розвага допоки не отримаєш рахунку

 

Крістофер Паркер, актор

 

 

РАДА ЕКСПЕРТА

 

Усвідомте собі, що ваш виклик не є одним великим кавуном, який потрібно з’їсти відразу. Це, швидше, кілька або кільканадцять малих та середніх частин, які можете легко спожити як десерт, один за одним. Візуалізуючи завдання, зверніть увагу на кожен окремий аспект процесу його реалізації. Поміркуйте окремо про кожну дію і уявіть себе, як ви одне за одним послідовно виконуєте завдання. Не дивуйтесь, якщо відразу відчуєте зростання потреби взятися до діла. Цього разу сильно не опирайтесь, просто зробіть те, що маєте зробити.

 

Михайло Пастерський,

тренер з особистого розвитку

 

Переважна більшість людей, яких торкається прокрастинація – це жертви перфекціонізму. Класичний Містер Перфект не переносить поразок, тому про всяк випадок взагалі чогось не зробить. В той час, парадокс, перфекціонізму можна досягти, лише навчаючись методом спроб та помилок.

 

 

П’ЯТЬ ВАШИХ СТРАХІВ

 

Подаємо найбільш часті причини (часто несвідомі) прокрастинації:

 

  1. Страх поразки. Жах перфекціоністів: не впораюсь із завданням (краще відкладу це на потім, що також виправдає мою можливу невдачу).
  2. Страх перед успіхом – адже інші будуть мені заздрити, бо очікування щодо мене зростуть.
  3. Страх перед безпорадністю – хочу все контролювати, уособлювати незалежність, відчувати «смак емоцій».
  4. Страх перед ізоляцією – люблю, коли хтось інший приймає за мене рішення, пильнує мене, бо хоче, щоб хтось звернув на нього увагу.
  5. Страх перед інтимністю – бо коли зосереджусь на завдані, можу віддалитись від близьких осіб або ж навпаки – наближусь до них так, що побачать мої вади.

 

 

9 СПОСОБІВ, ЯК СОБІ РАДИТИ ІЗ ВЛАСНИМ ВНУТРІШНІМ «ЗВОЛІКАННЯМ»

 

Плануйте і організовуйте свою роботу

 

Створіть перелік завдань. Визначте пріоритети і окресліть конкретний час, коли почнете діяти і коли маєте завершити роботу. Чергові + з переліку виконаних завдань повинні слугувати для вам поштовхом до подальшої роботи над собою. Такий список може вдвічі збільшити шанс на успіх.

 

Впорядкуйте своє робоче місце

 

Немає значення, чи це офісний стіл, чи комп’ютер, чи просто найближче оточення. Вийдіть з Фейсбука, зробіть тихіше звук телефону, вимкніть звукові сигнали про отримання електронних листів.

 

Гарантуйте собі добру атмосферу

 

Заздалегідь приготуйте собі каву, так, щоб під час роботи ви про неї не думали. Візьміть улюблений записник, ручку (ці дрібниці також мають значення). Побудуйте таким чином свою власну систему кодів, які ваш мозок буде однозначно асоціювати з часом креативної роботи і реалізації завдань.

 

Просто почніть

 

Легко сказати, але… ну власне, може також легко зробити? Скільки разів вже перекладали все на останню хвилину, тож хоч раз докажіть самому собі, що пануєте над своїм життям, і зробіть по-іншому. Не роздумуйте, робіть зараз те, що хотіли відкласти на потім. Якщо так вчините і відчуєте задоволення, може це стане вашою звичкою. Важливо, щоб ви пам’ятали Горація: «Хто почав, той вже зробив половину».

 

Самі визначайте deadline*

 

Оскільки ви самі мусите собі дати раду з власними слабостями (адже не хочете витрачати кошти на терапію), то самі також мусите взяти себе в руки і визначити терміни. А власні deadlines плануйте з добрим запасом перед тими критичними термінами. Потребуєте допомоги? Скористайтесь календарем, аплікацією в телефоні, які нагадуватимуть вам про терміни і допоможуть їх дотриматись.

 

Розділіть роботу на менші частини

 

Рим не відразу було збудовано, і ви не відразу мусите дати собі раду з цим складним завданням. Поділіть його на менші частини, де кожен малий успіх мотивуватиме вас до здійснення чергового завдання. Не хочете прибирати вдома? Розділіть все на миття посуду, складання книг і т.д.

 

Почніть з найлегшого, закінчуйте найбільш складними роботами

 

Ця засада є змінною і залежить від вашого характеру. Якщо малі успіхи вас мотивують краще, то так і робіть. А можна зробити все навпаки – почніть з найбільш важких завдань.

 

Знайдіть допомогу

 

Кожен з нас може часом потребувати допомоги. Знайдіть когось, хто не лише буде за вас вболівати і мотивувати на шляху до успіху, але також й перевірятиме ваші дії. Ніщо так не мотивує діяти, як той факт, що спостерігає за вами хтось, хто вам не байдужий.

 

Збільшуйте свою мотивацію – нагороджуйте себе

 

Вашою проблемою є те, що поки перейдете до виконання найбільш важливих речей, зосереджуєтесь на цих менш важливих, які часто дають вам дрібні приємні хвилі. Змініть їх черговість. Кава, сигарета, пошукові системи Інтернету чи комп’ютерна гра – так, але як нагорода після реалізації завдання.