Інвестиції на Львівщині: очікування і реальність

invest

За останні два роки Україна втратила більш ніж 20% ВВП. Але інтерес до країни з боку Заходу та бізнесу є. Проте, здебільшого, це лише інтерес. Серед причин – і війна на Сході України, і так звані «внутрішні процеси». Тож про черги з іноземних інвесторів, які бажають відкрити заводи в Україні, не може бути й мови. Якщо говорити про область, то ініціативу проявляють вітчизняні інвестори та окремі іноземні компанії, які давно працюють у регіоні. Це ще раз доказує факт, що можна не лише успішно працювати, а й активно інвестувати у розширення своєї діяльності.

 

Кожна область має свої особливості, переваги та недоліки. Для інвесторів серед аргументів «за» ─ вигідне географічне розташування (логістика), високий кадровий потенціал, у тому числі інтелектуальний, освічений персонал, націлений на здобуття кар’єри в іноземній компанії, стабільний дохід та дешева робоча сила.

bader Серед аргументів «проти» – нестабільна економічна ситуація, високий рівень корупції в регіоні та у країні в цілому. Думку про те, що корупція на загальнонаціональному рівні залишається основною проблемою для бізнесу, підтримують 75% опитаних бізнесменів. Такі дані містяться в дослідженні інвестиційного клімату в Україні, підготовленому Американською торговою палатою (АТП) в Україні в результаті опитування бізнесменів-членів палати у 2016 році. Крім корупції, до проблемних аспектів ведення бізнесу іноземці віднесли систему права (16%) і значну бюрократизацію (9%). Для вирішення останньої проблеми опитані вважають за необхідне спростити систему комунікації між бізнесом і держорганами шляхом впровадження електронних сервісів на всіх стадіях обміну інформації, а саме − автоматизувати реєстри, централізувати інформацію і ввести відкритий доступ до неї.

Baran

 

Роман Баран, віце-президент Львівскої ТПП, керівник Учбово-консультаційного центру розвитку  бізнесу та оцінки майна стверджує: «Проблеми, з якими стикаються іноземні інвестори на Львівщині не є новими: надзвичайно часті зміни законодавства, про які керівник підприємства дізнається здебільшого заднім числом; недобросовісна конкуренція з боку інших підприємств,  які працюють за рахунок певних пільг або преференцій в результаті «співпраці» з державними органами; невиконання зобов’язань державою частині повернення ПДВ; обмежений доступ до кредитних коштів –  всі вони є проявами корупції».

 
Українські інвестиції в цифрах:
44,791 млрд доларів США  обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України (акціонерний капітал нерезидентів) станом на 1 липня 2016 року, що на 5,4% більше показника початку року.
2,859 млрд доларів США – надійшло інвестицій в акціонерний капітал нерезидентів станом на перше півріччя 2016 року. При цьому відтік коштів за аналогічний період склав 330,1 мілн доларів США.
125 країн інвестували у економіку України в першому півріччі 2016 року. Основні країни-інвестори: Кіпр, Нідерланди, Німеччина, Російська Федерація, Австрія, Великобританія, Британські Віргінські Острови, Франція, Швейцарія та Італія. На ці країни припадає 83,5% загального обсягу інвестицій.

Fujikura Незважаючи на негатив, іноземні компанії зацікавлені Україною та Львівщиною зокрема. Цього року іноземний капітал залучався переважно у фінансову та страхову діяльність (15,3 млн доларів США), а також у промисловість (2,0 млн доларів США), оптову та роздрібну торгівлю (0,4 млн доларів США) області. За даними Головного управління статистики у Львівській області, обсяг прямих іноземних інвестицій в самому обласному центрі, склав 13 млн доларів США.

У більшості випадків, в регіоні працюють іноземні підприємства, які ринок збуту мають за кордоном, надають послуги або ж постачають сировину для подальшої обробки.

 

Однак, у січні-червні 2016 року нерезиденти вилучили з економіки міста 1,2 млн. доларів США власного капіталу.

 

За цей період лідерами інвестування в економіку Львівщини стали партнери з Польщі (344,9 млн доларів США), Австрії (140,6 млн доларів США) та Кіпру (94,8 млн  доларів США).

 

Серед знакових «іноземців» Львівщини – компанія «Nestle», ТзОВ «Леоні Ваерінг Системз УА», ТзОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів», ТОВ «Бадер Україна», дочірнє транспортно-експедиційне підприємство «ІСТ-Захід» та інші.

Львівські (обласні) інвестиції в цифрах:
1259,1 млн доларів США – обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), вкладених у Львівщину з початку інвестування, станом на 1 липня 2016 року.
18,2 млн доларів США – обсяг прямих іноземних інвестицій у січні-червні 2016 року у підприємства Львова.
16 країн світу інвестувало в розвиток Львівщини. Найбільшими інвесторами є Польща, Кіпр, Австрія.
У 4,4 рази – збільшення надходження іноземного капіталу в І півріччі 2016 року у порівнянні до аналогічного періоду 2015 року.

Більшість з них успішно працюють на зовнішній ринок, вміло використовують переваги регіону. Також простежується тенденція малого бізнесу обслуговувати виробничі процеси цих підприємств. «Конкуренція стає «неправильною» вона спрямована не на покращення послуги чи товару для споживача, а на максимальне здешевлення, часто не на користь якості (принаймні в нашій сфері)…. Але з часом ринок сам вирівняє попит та пропозицію, головне щоб стабілізувалась ситуація», – говорить Володимир Риптик, директор «ІСТ-ЗАХІД».

 

У всьому світі малі підприємства відіграють важливу роль в діяльності великих компаній, вони можуть займатись логістикою товарів або послуг, обслуговуванням роботи виробництва, постачанням послуг. Малий бізнес забезпечує необхідну мобільність в умовах ринку, створює глибоку спеціалізацію та розгалужену кооперацію виробництва. Чи готові  іноземні компанії співпрацювати з малим бізнесом Львівщини?

Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові: «Nestlé – одна з небагатьох компаній, яка тісно співпрацює з місцевими постачальниками. Тут є два аспекти. Перший – ми підтримуємо малі та середні місцеві підприємства. Другий – компанії, які постачають нам сировину, роблять це відповідно до високих стандартів і регламентації Nestlé, що дозволяє їм експортувати свій товар до Європейського Союзу». Його думку поділяє Андрій Павлунь  (ТзОВ «Бадер Україна»): «Звичайно, ми готові працювати з малим бізнесом без будь-яких застережень. Ми маємо багато постачальників і партнерів в Україні. При найменшій можливості підтримуємо вітчизняний бізнес і допомагаємо йому. Оскільки ми плануємо розширювати штат працівників, відповідно збільшуватимемо кількість малих фірм, з якими ми налагоджуватимемо співпрацю». Серед вимог до таких підприємств – прозорість ведення бізнесу: «Працюємо в основному на давальницькій сировині, але для обслуговування звичайних процесів підприємства, створення комфорту для працівників інтенсивно співпрацюємо з підприємствами м. Львові та Львівській області. Станом на сьогодні, налагоджено роботу близько з 200-ма контрагентами, починаючи з ФОП  і закінчуючи великими корпораціями. Єдина вимога до партнерів – прозора бухгалтерія та ведення своєї господарської діяльності відповідно до норм українського законодавства» говорить Оксана Лашманова, заступник генерального директора «Фуджікура Аутомотів Україна Львів».

 

Для бізнесу Львівщини саме гарантія збуту та належної оплати є чи не основною проблемою. Тож співпраця з такими іноземними партнерами є своєрідною гарантією їх розвитку (дотримання вимог ЄС до продукції, своєчасна оплата, довгострокова співпраця та ін.).

Існують в регіоні підприємства, готові надавати окремі види послуг для інших компаній, наприклад, експедиційні. «Так склалося, що ми працюємо у сфері В2В продаж. Основними клієнтами є компанії зі світовим іменем, тобто представники великого бізнесу. Як правило, у силу певних обставин, малий та середній бізнес не готовий платити за експедиційні послуги. Така ситуація має свої плюси та мінуси. З однієї сторони потенційний клієнт, він же власник малого чи середнього бізнесу заощаджує кошти, з іншої – несе ризики невчасної доставки вантажу, яка тягне за собою штрафні санкції з боку покупця, втрати вантажу через роботу з ненадійними партнерами без страхового полісу та ін., – говорить Володимир Риптик, директор «ІСТ-Захід», – враховуючи всі вищезазначені ризики, наша компанія готова співпрацювати з середнім та малим бізнесом, оскільки сфера наших послуг досить широка і ми позиціонуємо себе як 3PL оператор».

 

До слова, все більше українських компаній вважають за необхідне переорієнтуватись на іноземні ринки збуту та максимально пристосувати свою діяльність до їх вимог. Хоча інвестувати у виробництво за кордоном компанії Львівщини не готові, адже вони лише нарощують потужності на українському ринку. Звісно, сектор МСП співпрацює з іноземними партнерами, проте такі випадки сьогодні є рідкістю.

У той же ж час, великі іноземні інвестори готові й надалі працювати на Львівщині. Непогані стартові умови (близькість до ЄС, віддаленість від зони військових конфліктів, наявні об’єкти інфраструктури, розмір ринку, відкритість місцевої влади) забезпечують Львівському регіону інвестиційну привабливість порівняно з іншими регіонами України.

 

В УКРАЇНІ, БО:

 

Борнеманн, NestleАнсгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові

«Україна за останні два роки пройшла крізь значні економічні випробування. Девальвація гривні призвела до того, що ціни на сировину, за яку виробники частково платять в доларах дещо зросли, що, в свою чергу, призвело до зростання цін на готову продукцію. Не всі споживачі можуть дозволити купувати дорожчі продукти, тож вони змушені зменшити споживання або зовсім перестати споживати певну категорію продуктів. До прикладу, середній місячний дохід українського споживача за два роки знизився з 300 до 150 доларів США. До того ж, понад 50% становлять витрати на продукти харчування. Із цих 50% понад 60% на товари першої необхідності. Втім, це очікувана тенденція на ринку, який швидко падає».

 

 

ЛашмановаОксана Лашманова, перший заступник генерального директора «Фуджікура Аутомотів Україна Львів»

 

«Рубіконом змін стала Революція Гідності. Адже саме з неї розпочався інтенсивний процес «деполітизації» українського бізнесу. Проте, це дуже клопіткий процес, який чи не вперше відбувається в Україні. Тому без залучення кваліфікованих фахівців тут не обійтись. Хоча кардинальних  змін всередині країни не відбулось. Але навіть ті починання, які є, покращили інвестиційний клімат в Україні.  Потрібно розуміти, що цивілізаційний вибір  розвитку країни – це процес який триватиме не рік і не десять. Та рано чи пізно він усе одно відбудеться. Звичайно, хочеться, щоб зміни настали якомога раніше. Але для цього потрібно дуже багато працювати. Поки що Україна не входить до   ТОП-10 країн за показником створення сприятливих умов ведення бізнесу, але ми хочемо стати компанію, яка пишатиметься тим, що розпочала свою діяльність саме Україні».

 

ШмідтШтефан Шмідт, генеральний директор «Леоні Ваерінг Системз УА»

 

«Покращилась ситуація з митницею, податковими службами. Закон про децентралізацію зробив нас менш  залежними від Києва, таким чином ми можемо багато проблем вирішити на місцевому рівні. Але українське законодавство є застарілим та не відповідає вимогам часу. Наприклад, Кодекс законів про працю є незмінним з часів Радянського Союзу».

 

 
 
 
Чому варто інвестувати у Львів:
  • 60 км до кордону з Європою
  • Близькість до столиць Європи: Варшава – 400 км, Будапешт – 630 км, Відень – 720 км.
  • Ворота з України в ЄС – міжнародні транспортні коридори А3 та А5 проходять через місто Львів
  • Міжнародний аеропорт, який сполучає Львів з 13 країнами Європи
  • Центр залізничного сполучення регіону (основні напрями: Німеччина, Польща, Австрія, Словаччина,   Угорщина, Чехія, Росія, Латвія, Румунія)

 

Компанії з іноземними інвестиціями, які не один рік успішно працюють на Львівщині, готові і надалі інвестувати у розширення виробництва, в тому числі й поза межами області. Так, компанія «Leoni» розпочала будівництво нового заводу у м. Коломия, Івано-Франківської області. ТзОВ «Бадер Україна» також планує розширити свою діяльність. «Ми будуємо ще один виробничий цех у        с. Кожичі, Яворівського району. Також у Рясне-2 планується відкриття цеху, буде працевлаштовано до 2 тис. осіб і паралельно плануємо розширювати штат працівників – якщо зараз працює 2,5 тис.,  то до кінця  2017 року плануємо збільшити їх кількість вдвічі», – зазначив Андрій Павлунь.

 

Протягом останніх років було закладено фундамент для повномасштабного реформування країни. І частково вдалось досягнути певної макроекономічної стабілізації. Але для того, щоб створити сприятливий бізнес-клімат потрібно ще багато працювати. Інвестори придивляються до України та львівського регіону зокрема. Окрім того, очевидним є факт, що Україна є крупним гравцем на європейському ринку, тому не варто забувати, що багато іноземних інвесторів наразі відслідковують ситуацію в Україні та вивчають можливості різних секторів. Це час для належної підготовки та  конкурентної боротьби для українських підприємців.

Чимало потрібно зробити і на державному рівні: важливим є питання щодо податкового обліку, потребує вдосконалення процедура автоматичного відшкодування ПДВ. Точка зору українців – оптимістична: «Ми маємо всі необхідні ресурси для стрімкого розвитку від кваліфікованих кадрів до потужної сировинної бази. Ці обставини роблять можливим будівництво заводів та вихід на міжнародні ринки з конкурентною продукцією для великого бізнесу. Середній та малий бізнес для своєї діяльності повинен отримати зелене світло від держави, необхідно створити програми лояльності та допомоги з розвитку бізнесу. Нам потрібно переймати досвід у наших західних сусідів та будувати здорове середовище для бізнесу, і, відповідно, ефективний бізнес в Україні зможе принести користь не тільки власникам та працівникам, а й державі в цілому. А українцям раджу багато працювати», – каже пан Риптик,  «ІСТ-Захід».

 

Його іноземний колега переконаний, що «…якщо уряд продовжить послідовно здійснювати реформи, то Україна має можливість мати сильну економіку вже через п’ять-десять років» Він додає: «Ми віримо в Україну. Ми віримо в довгострокові можливості в майбутньому, саме тому ми працюємо на українському ринку».

«Завжди важко давати поради, але є дві речі, які я хочу зазначити. Перша – підтримуйте уряд у проведенні реформ. Громадянське суспільство повинне контролювати та підштовхувати державу до подальших змін. Друга порада – будьте терплячими. Зміни, через які Україна проходить та ще має пройти, навряд чи будуть помітними одразу. Якщо ви виконаєте обидві поради, я впевнений, що Україна стане зовсім іншою». Однозначно, «… якщо конфлікт на Сході не загостриться, ми очікуємо на стрімкий розвиток українського бізнесу. А ще я раджу українцям в подальшому сфокусуватись на подоланні корупції», додає  Штефан Шмідт, генеральний директор «Леоні Ваерінг Системз УА».

 

Роман Баран, віце-президент ЛТПП, зазначає: «За останні роки було кілька спроб покращити інвестиційний клімат, але, як на мене всі, вони були нівельовані такими факторами як військові дії на Сході та інфляцією, яка гальмує розвиток підприємств. Щодо інвестиційного клімату Львівщини – то він  може бути покращений лише в межах компетенції керівництва Львівської області. На жаль, на обласному рівні ми не можемо прийняти ніяких рішень, які пов’язані зі зменшенням оподаткування, з невиплатою податків, наданням пільг. Це речі, які потрібно робити на загальнодержавному рівні. На місцевому рівні найбільша допомога, яка може бути – це усунення будь-яких бюрократичних та корупційних перешкод у роботі інвесторів». 

 

Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні є надзвичайно важливою проблемою, адже залучення іноземного капіталу відіграє вирішальну роль у зміцненні економічного розвитку країни.

 

На жаль, в Україні практично відсутня цілісна політика залучення іноземних інвестицій. Їх створення та реалізація передусім залежить від політичної волі виконавчої влади, створення та вдосконалення відповідної нормативно-правової бази. Що стосується роботи на місцях, то ми маємо вкрай мало часу, для того щоб зрозуміти, в який спосіб можемо співпрацювати з іноземними інвесторами або як наростити потужність власних виробничих процесів та стати конкурентоспроможними.

Ірина Стельмах